4 квітня на базі Миколаївського обласного інституту післядипломної освіти відбувся ІІ етап Всеукраїнського турніру юних істориків, в якому взяли участь14 команд з різних районів області.

        До команди Миколаївського юридичного ліцею ввійшли: Юліана Сушко (8-А), Владислав Пархомов (капітан), Вячеслав Білий, Дарія Краснощеко (9-А), Юлія Горожанкіна (10-А).

Усіх учасників гостинно привітала директор МОІППО Анна Михайлівна Старєва. Гра проходила в два тури. За їхніми підсумками учні ліцею показали дуже гарний результат - ІІ місце!

Більше про захід дізнаємося з вражень, висловлених учасниками нашої команди:
      «Важко передати словами ті емоції, але водночас надзвичайну працю, які супроводжували нас при підготовці до турніру. З яким захопленням ми готували доповіді, вибираючи з трильйону сторінок потрібну інформацію. Мені, як капітану, довелось згуртовувати нашу команду, зокрема давати новачкам поради, вселяти віру в їхні сили. Ми стали одним цілим - одним організмом: якщо один нерв потребує допомоги, головний центр дає сигнал, повідомлення нервовому вузлу,  що треба негайне налагодження роботи; а він, у свою чергу, - іншим нервам. Через місяць старанної підготовки ми зібрали волю в кулак і відправилися на турнір.

      Колосальне напруження на початку, коли на фоні розумних облич конкурентів ти вважаєш себе необізнаним інопланетянином, коли усвідомлюєш, що від тебе, капітана, і згуртованості команди залежить все. Потім це замінюється сконцентрованістю і впевненістю. Головне - не упустити момент, коли потрібно взяти себе в руки і тримати ситуацію, яку ти розглядаєш і аналізуєш, під контролем. Тільки тоді з'являються перші шанси на перемогу».

       У першому турі я відчув, як приємно бути володарем ситуації, усвідомивши, що ми були сильнішими за інших учасників. Мої сподівання виправдалися - ми пройшли до другого туру, гідно подолавши перше випробування. З початком фіналу почалася справжня бійня за перше місце. І, не дивлячись на почесне друге місце, я вважаю нас тріумфаторами. Хоч серед інших учасників ми були наймолодшими, ми довели, що з нами варто рахуватися, що ми - сильні в своїх знаннях.

      Охопивши теми, які на наших уроках історії ще не розглядалися, команда ліцею продемонструвала високу обізнаність у поставлених запитаннях і майстерність представлення наявних знань. Мушу визнати, що кожний член команди показав себе в найкращому світлі. Я гідно витримав два опонентування; Юліана - наймолодша учасниця - показала феноменальне вміння рецензувати; Юля, найстарша з нас, за три дні підготувала необхідний матеріал і презентувала  свою змістовну доповідь; Даша відзначилась умінням впоратися зі стресовою ситуацією; Слава - здивував всіх під час загальної полеміки.

         Ми були командою, ми вірили в свої сили, і вважаємо себе переможцями. Головне, що нам сподобалось. Ми отримали досвід і в наступному році змагатимемось за перемогу. Турнір закінчився, але залишиться в моїй пам'яті як одна з найкращих подій мого юнацтва.» (В. Пархомов)

       «Члени нашої команди неодноразово брали участь у подібних заходах, тому підготовка до турніру та участь в ньому проходили в теплій дружній атмосфері. Під час підготовки ми дізнались багато нового, перевірили власні сили та отримали безцінний досвід. Наступного року ми спробуємо уникнути недоліків та виступити ще краще. Дякуємо організаторам і нашим учителям за можливість брати участь в такому цікавому заході!» ( Ю. Горожанкіна)

      «У турнірі я брала участь вперше. Для мене це безцінний досвід і як для гравця, і як для людини взагалі. Тому що завжди потрібно вміти доводити свою точку і свою правоту, але, безперечно, для цього потрібно багато працювати. Наша команда проробила дійсно величезну роботу, щоб досягнути бажаного результату. Звичайно, поки готувалися дуже втомилися. Але, на мою думку, це того варте. Відверто кажучи, ми, та й деякі педагоги, вважали, що наша команда повинна була посісти перше місце - для мене це єдиний мінус за всю гру.

       Для мене було загадкою, як все буде відбуватися. Мені дуже хотілося скоріше розпочати змагання та поринути в цей процес. Чітко налаштований на ціль, в гру швидко вникаєш, відчуваєш азарт від усього, що відбувається, хочеш бути активним, позитивним. Щодо мене, то я всіма силами намагалася допомогти і не підвести команду, тому що всі наші труди мали окупитися. Мені дуже сподобалося рецензувати. Якщо говорити про інших учасників команди, то я вдячна їм за те, що вони пояснили, що це за гра і як у ній робити. Уся команда працювала злагоджено. Ніхто з нас не залишався байдужим до змагання та до учасників команди.

     Ми стали ще дружнішими, тому що ми не вперше працюємо разом і найголовніше - нам це подобається. Від цього історичного турніру я отримала багато приємних емоцій, глибші знання та важливі навички - одним словом, досвід. І вже має додаткові цілі на майбутнє. Також нам подарували чудову книгу, присвячену історії рідного міста Миколаєва.» (Ю. Сушко)

 
     «Цей турнір надав мені багатий досвід виступів на публіці, навчив швидко орієнтувалися в ситуації. А такі навички дуже важливі для людини. На турнірі важливі не просто знання «сухого» фактажу, а й вміння його подати. Турнір вимагає від учасників навичок тримати свої емоції під контролем, бути  переконливим та швидким в прийнятті рішень. Крім того, такі заходи дозволяють познайомитися ближче з науковою молоддю Миколаївщини. Таке спілкування збагачує. Я не планую пов'язати майбутню професію з історією, але для мене це цікаве хобі, яке приносить задоволення. (Д. Краснощеко)

       «Я вже не вперше беру участь в турнірі, але таких вражень, як під час цього турніру, ще не було. Усе дуже сподобалося. Ми плідно працювали - готували доповіді. І хоча всі хвилювалися, я був упевнений в нашій перемозі і в собі.

       Після першого туру відповідала Даша Краснощеко. Її шикарна доповідь надихнула нас на подальшу активну роботу. У другому турі ми змагалися з 22 школою та 2 гімназією. Настала моя черга відповідати за темою «Східна Європа в 1944-1945 рр.». Мене вразило те, що я зміг поставити такі запитання, що 11-класник іншої команди не відповів на них.

       Обговорюючи різні питання, ми майже з півслова розуміли один одного. Тоді я зрозумів, що ми - одна команда. Запам'яталися слова одного судді: «Хочемо подякувати команді юридичного ліцею, оскільки вони з двох речень зробили рецензію відповіді на 2 сторінки, вказавши всі її негативні риси.

       Ми посіли 2 місце, відставши від команди 2 гімназії всього на 2 бали. Інші учасники, які розділили з нами друге місце, мали на 19 балів менше, ніж ми. Але, я вважаю, команда юридичного ліцею ні в чому не поступалася команді гімназії.

      Я вдячний Майї Юхимівні та всім учасникам команди. Мені було дуже приємно працювати з вами!» (В. Білий)