3 червня під час практики учні 10-Б класу разом з класним керівником Клубачук В.А. побували у МОКМ «Старофлотські казарми». Тут вони переглянули експозиції, присвячені скіфській добі трипільській, ямній та катакомбній, київській культурам.

   6 червняучні 8-А та 10-А класу разом з вчителями ліцею Варшавською М.Ю., СіленкоІ.П. та БуханецьО.А. під керівництвом випускника ліцею 1997 р. Кравченка О. відвідали миколаївський Некрополь.

   Старший науковий співробітник Миколаївського обласного краєзнавчого музею Гаркуша Н.М. та завідуюча історико-експозиційним відділом МОКМ
    Пономарьова О.В. розповіли ліцеїстам цікаві історії з життя відомих людей (таких як М. Фалєєв, М. Аркас, В. Каразін), похованих на цвинтарі, та про пам'ятники, більшість з яких схожа на витвори мистецтва. Хлопці разом з Олексієм Кравченко власноруч відновили пам'ятник невідомому воїну. Це учні 10-А класу
Новицький В., Тихнєв І., Цюпа С. та учні 8-А Гуденко В. і Ганчо О.

   Ліцеїсти поділилися враженнями від історико-краєзнавчої практики:

   «Миколаївський Некрополь... Тут все просякло духом історії, все розповідає про далекі часи. Кожне поховання несе в собі частину недосяжного минулого, маленьку частину великої історії. Дуже шкода, що люди не цінують цього. Мені здається, що вони сприймають це місце, як звичайне кладовище. Та це не так! Кожен, хто захоче дізнатись більше, пізнає багато цікавого. Цього дня і я доторкнулася до загадкового минулого таким незвичним способом. А найкраще те, що, коли бачиш, знаєш і розумієш сутність речей, стоїш перед могилою якоїсь видатної особи, тебе пробирає гордість за свою маленьку батьківщину - своє місто» (Дар'я Краснощеко, 8-А)

   «Побувати у цьому місці дуже приємно, не зважаючи, що це кладовище. Ми розглядаємо його як пам'ятку культури. Не можливо, на мою думку, вивчати історію Миколаєва, не побувавши у тут, на Некрополі» (Діна Воробйова, 8-А)

   «Є один мінус, який полягає в тому, що за кладовищем немає належного догляду. Але я думаю, що ми це виправимо» (ІринаПартем, 8-А)

   «Давні пам'ятки та цікаві історії екскурсовода примусили замислитись про непостійність буття. Треба встигнути багато чого зробити, аби наступні покоління мали змогу вивчати наше життя. Бо кожний добрий відгук, навіть до мертвої людини, доноситься від наших почуттів» (Вячеслав Білий, 8-А)